Від мешканця столиці до свідомого киянина. Як гості міста інтегруються в спільноту Києва

Від мешканця столиці до свідомого киянина. Як гості міста інтегруються в спільноту Києва

У 2018 році команда Kyiv Smart City провела дослідження “Ідентичності Києва. Дослідження інтеграції мігрантів у спільноти міста”. Нас зацікавило, як нові мешканці соціалізуються в столиці та як формується їхня міська ідентичність. Сучасних урбаністів неабияк цікавить поняття міської ідентичності. Звісно, ми не могли залишитися осторонь, адже продуктивне управління містом неможливе без знання особливостей та потреб всіх його жителів.

Неможливо проігнорувати і наступний загрозливий показник. Часткові прояви “нульової” або несформованої ідентичності показують низький рівень мотивації жителів міста. Мешканці розчаровуються і покидають столицю. Ця  загроза, звісно, стосується не тільки Києва, а й будь-якого іншого мегаполіса. Саме тому ми проводимо дослідження ментального шляху “від мешканця міста до справжнього киянина”, аби максимально посприяти стратегії розвитку Києва та просуванню інтересів всіх киян.

Ми опрацювали англомовні джерела з питань міської ідентичності та соціалізації мігрантів. Ознайомилися зі звітами Державної служби статистики і організували 6 фокус-груп. Кожна фокус-група складалася з 6-8 осіб. Респонденти приїхали до столиці з міст-супутників Києва, Київської області, а також з обласних і районних центрів України. Опитувані особи належали до 3 вікових категорій: 17-25 років, 25-45 років та 45-65 років. Це мігранти, які здобувають освіту або працюють у столиці. Ми розшифрували 12 годин інтерв’ю, присвячених соціалізації мігрантів в спільнотах міста  — трудових, освітніх, територіальних, культурних та інших. З метою підвищення рівня достовірності відповіді надавалися анонімно.

За результатами дослідження ми побачили, що соціально мобільні шари населення Київської області втричі частіше мігрують до столиці України, ніж аналогічні за мобільністю групи з інших областей. Таким чином необхідно впроваджувати просвітницьку роботу та потужну рекламну кампанію у Столичному регіоні. Профільні заходи зменшать рівень безробіття у Києві та приваблять до міста безліч вмотивованих та соціально активних громадян.

Результати дослідження також показали гостру необхідність системної роботи над просуванням позитивного іміджу Києва як серед мешканців України, так і на міжнародній арені. Респонденти з віддалених від центру областей часто говорять про Київ як про “недружнє” та “непривітне” середовище. Також вони вказують на брак достовірної інформації про життя в столиці. Негативні асоціації з містом або недостатня проінформованість відштовхують мігрантів і туристів. І це згубно впливає на можливості розвитку мегаполісу.

Відповіді респондентів спонукають до більш інтенсивної роботи з молоддю. Розвитку міської ідентичності у студентів сприятиме їхнє залучення до стажування, роботи і волонтерської діяльності. Такі заходи потребують налагодження контактів між волонтерськими організаціями, потенційними роботодавцями та структурними підрозділам ВНЗ, в тому числі з неформальними університецькими медіа.

Трудова діяльність є важливим механізмом для інтеграції мігрантів у спільноти міста. Цикл надання професійних послуг та отримання винагороди є базовим елементом соціалізації мігранта в місті. Цей процес легітимізує мігранта, як корисного члена громади. Створення комунікації між компаніями, що націлені на розвиток корпоративної культури, їхніми працівниками та ініціаторами професійних заходів допомагає пришвидшити інтеграцію трудових мігрантів і закріплює міську ідентичність. Але не варто обмежуватись лише професійним середовищем. Вчасне інформування про заходи, пов’язані з дозвіллям, спортом, культурою та громадською активністю, дозволить мігрантам швидше інтегруватись у місті та відчути себе “своїми”.

Дійсно важливо залучати мігрантів до соціалізуючих заходів правильними каналами комунікації. З метою заохочення всіх вікових груп необхідно звертати увагу на ЗМК (засоби масової комунікації), що властиві для кожного з поколінь, враховуючи інтереси та смаки тематичних спільнот. З молоддю найправильніше комунікувати через соціальні мережі та популярні онлайн-платформи. З людьми похилого віку найкраще спілкуватись через заклади соціального захисту, медичні установи, місця проживання та робочі місця, куди мають бути спрямовані анонси планованих подій у друкованому вигляді.

Провівши дослідження, ми розуміємо, що потрібно продовжувати подальшу роботу з вивчення феномену міської ідентичності та процесів інтеграції мігрантів у Києві. Завдяки респондентам ми дізналися багато нових чинників, які впливають на формування міської ідентичності у мешканців Києва. За результатами дослідження ми маємо на меті оновити столичну систему зв’язків з громадскістю для більш активного та плідного інформування всіх киян щодо подій у місті.