Міська мобільність: критерії розумного міста сьогодні

Міська мобільність: критерії розумного міста сьогодні

Мобільне місто — розумне місто.

Мобільність міста дуже впливає на його швидкість і визначається багатьма критеріями. Розумне місто має високорозвинену, розгалужену транспортну інфраструктуру, яка є інклюзивною. Де пішоходам,  і велосипедистам виділено достатньо місця для пересування, а громадський транспорт приходить вчасно, згідно графіку.

Враховуючи доволі високий рівень заторів у столиці, ми пропонуємо вам користуватись Київським метрополітеном. На його стабільний графік не впливають ані погодні умови, ані інший транспорт. На всіх станціях встановлено турнікети, де можна розрахуватися банківською карткою. Та й узагалі метро швидше за інших відходить від готівки і стимулює людей купувати проїзні квитки.

Читати: Cashless city: чи потрібна готівка у сучасному світі?

Уже найближчим часом міський транспорт має перейти на єдиний квиток. Про час та місце проведення презентації Автоматизованої системи обліку оплати проїзду (АСОП) у міському пасажирському транспорті Києва та системи «е-Квиток» буде повідомлено на офіційному сайті Київської міської державної адміністрації у розділі «Анонси». Із 1 листопада 2018 року у столиці розпочалось технічне тестування роботи електронного квитка. На цьому етапі спеціалісти перевіряють, як працює система, чи всі валідатори справні, виявляють недоліки і слабкі місця та усувають їх, аби запустити систему повноцінно. Тестування проводиться без участі пасажирів. АСОП буде доступне до користування пасажирами після офіційної презентації та старту продажу квитків.

Єдиний квиток покращить якість обслуговування. Через застарілу систему квитків і контролерів «Київпастранс» втрачає 40 % прибутків за рік. Тому єдиний квиток чи будь-який інший проїзний це економія для пасажира. У метро щодня їздить приблизно 2 мільйони пасажирів. Із них менше ніж 40 тис. людей мають проїзні квитки й економлять час та гроші. І це надзвичайно мало для для міста з чотирма мільйонами жителів. І лише дві тисячі із сорока мають безлімітний проїзний на метро!

Розумне місто – безпечне місто.

Та важливим фактором мобільності міста є не тільки швидкість, а й його безпека. Аби зробити місто безпечнішим міська влада може вдатися до наступних рішень: знизити максимальну швидкість у місті до 50 км/год; зробити повороти й виїзди на вулиці під гострішими кутами, аби водії не мали змоги розганятися; на нерегульованих перехрестях зробити острівці безпеки зі звуженням дороги перед ними, а пішохідні переходи підняти на рівень тротуару.

До прикладу, у Швеції запровадили нові норми будівництва, згідно з якими автомобільні смуги мають стати вужчими. На перший погляд рішення нелогічне, оскільки населення постійно росте, а користувачів автівками стає дедалі більше. Проте дане рішення змусить водіїв рухатися повільніше, що у свою чергу знизить загальний рівень ДТП. А додаткове місце можна буде використати для велодоріжок або іншим чином, для розвитку розумної інфраструктури.

В Україні щороку гине близько 3 тисяч людей. Широкі дороги, відсутність світлофорів і підземні переходи заохочують водіїв до швидкого руху. А низькі штрафи мотивують лише до безконтрольної поведінки. Водії розуміють, що хаотичні стрибки між смугами, перевищення швидкості і нехтування пасками безпеки майже безкарні, тому й не дотримуються правил безпеки дорожнього руху належним чином.

Розумне місто має прямувати до зменшення кількості автомобілів. 90 % часу авто просто стоїть і чекає на власника. Через неправильно припарковані автомобілі часто не може проїхати громадський транспорт і навіть машини невідкладної допомоги. Іноді не можуть пройти й люди. Тому місто повинно обмежувати кількість місць для парковки і стежити, щоб водії не порушували правил паркування й оплати.

До речі, Київ у 2017 році відмовився від готівки на станціях паркування. Тому тепер питання лише за культурою водіїв, які повинні сплачувати за паркування. Уже сьогодні це можна зробити кількома способами. Наприклад, на сайті «Київтранспарксервіс» ви ознайомитесь із переліком законних парковок, способами оплати та великим списком мобільних застосунків. Із допомогою цього сервісу ви можете замовити навіть евакуатор. А на сайті ГІОЦ ви можете замовити абонемент паркування із доставкою додому.

Розумне місто — інклюзивне місто.

Київ дедалі більше переходить на транспорт із низькою підлогою, це зручніше для всіх: пасажири швидше заходять і виходять із транспорту, люди з інвалідністю відчувають себе комфортно. Столиця також прокладає нові маршрути й запускає нічні автобуси.

Сьогодні набагато зручніше пересуватися громадським транспортом, адже більшість маршрутів обладнано GPS-датчиками. Пасажири можуть бачити, скільки ще очікувати на транспорт. Для цього лише відкрити сторінку EasyWay або ж скачати на телефон застосунок із Play Market для системи Andriod або Apple Store для системи IOS. Там є перелік усіх видів транспорту, карта маршрутів, за якими вони рухаються, і відображення кожного автобуса, тролейбуса чи трамвая в реальному часі.

Розумне місто — екологічно чисте місто

Велосипед дійсно залишається якісною альтернативною громадському транспортові. Майже 80 % поїздок велосипедом  у Києві здійснюється на відстані до 8 кілометрів. При нешвидкому темні їзди, та зручних умовах інфраструктури ця відстань може бути подолана за 25 хв.  Це іноді навіть швидше, ніж чекати тролейбус. Але поки що, велосипедна інфраструктури міста має і недоліки — узимку, в столиці важче рухатися велосипедом. І це питання напрацювань системної роботи та експлуатації міської транспортної  інфраструктури.

Альтернативою власному велосипеду є громадський велосипед, який можна взяти на прокат. І 2018 року в Києві запрацював перший проект загальноміського безстанційного велопрокату NextBike. Розумне місто це перш за все розвиток зручної  інфраструктури: створення практичних веломаршрутів і розширення мережі велодоріжок, облаштування мостів та переїздів для більш ручного та безпечного проїзду на велосипеді. Велосипед гідна та перспективна альтернатива приватному авто та громадському транспорту, що може вагомо знизити завантаженість на дорогах.

Минулого року Київрада затвердила велоконцепцію і планує до 2030 року збільшити кількість велосипедистів до 5 % від загальної кількості щоденних подорожей містом іншим транспортом. Деяку роботу вже виконано: на сайті інформаційно-аналітичної системи «Майно» постійно оновлюють карту велосипедної інфраструктури.

Читати: Аналіз розвитку велосипедної інфраструктури Києва за 2018 рік на базі ІАС «Майно»

Усі сучасні міста поступово повертають громадський транспорт на вулиці. Вони теж піддавалися автомобілізації, але зрозуміли свої помилки. Сучасна міська влада має заохочувати рухатися безпечніше, використовувати альтернативу приватному авто, пересуватися велосипедом та ходити пішки. Ми — свідомі містяни маємо самі, в першу чергу виховувати культуру на дорозі, піклуватися один про одного і не наражати себе та інших на небезпеку. І пам’ятати, що з кожним маленьким кроком ми робимо своє місто кращим.