Електронна демократія в Києві: у столиці обговорили шляхи покращення платформи Громадського бюджету

Електронна демократія в Києві: у столиці обговорили шляхи покращення платформи Громадського бюджету

4 липня 2019 року в Kyiv Smart City Hub пройшло засідання робочої IT-групи Громадського бюджету. Воно було організоване міською ініціативою Kyiv Smart City, аби виявити проблеми, що виникли під час роботи Громадського бюджету-2020, та знайти шляхи їх усунення. 

В експертному обговоренні брали участь Юрій Назаров, директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій КМДА, Ярослава Бойко, координатор ініціативи Kyiv Smart City, Сергій Лобойко, керівник Центру розвитку інновацій, експерт групи «Електронна Демократія», Олександр Дудченко, заступник директора з впровадження та інформаційного супроводу ІТ-рішень КП «ГІОЦ», члени Міської робочої групи з питань громадського бюджету (МРГ), члени Громадської бюджетної комісії (ГБК), незалежні експерти відповідного напрямку та представники громадськості.

У ході засідання були виявлені такі проблеми Громадського бюджету-2020:

  • недостатній рівень довіри користувачів до системи електронного голосування;
  • наявність помилок під час передачі даних від партнерів (BankID, NBU BankID, електронний цифровий підпис);
  • недосконалість мобільної версії платформи ГБ та незручна навігація на сайті.

Аби усунути ці недоліки, було прийнято рішення внести зміни до Положення щодо системи голосування, реалізувати механізм верифікації за допомогою ID-картки та розглянути вірогідність подовження терміну голосування за наявності технічних проблем. Крім того, учасники засідання дійшли висновку, що необхідно створити робочу групу ІТ-спеціалістів, які змогли б долучитися до вирішення проблем, які виникають під час перебігу ГБ, та оптимізувати роботу сайту.

Юрій Назаров наголосив на необхідності залучення жителів Києва до процесу розвитку Громадського бюджету: “Зручність сайту для користувачів є не менш важливим критерієм його роботи, ніж безпека та технологічність. У полі зору нашої уваги також забезпечення ідентифікації громадян, захист їхніх персональних даних і результатів голосування. Усе це робить Бюджет участі надійним та ефективним інструментом залучення громадськості до змін у місті. Ми обов’язково врахуємо почуті сьогодні думки для того, щоб наступного року інструменти електронної демократії стали для киян ще доступнішими”.

Ярослава Бойко навела статистику перебігу Громадського бюджету минулих років: “Бюджет участі — це ефективний інструмент прямої демократії, який дає можливість кожному жителю Києва пропонувати свої ідеї щодо покращення життя в місті й безпосередньо брати участь у процесі розподілу міського бюджету. І довіра до цього сервісу з кожним роком зростає. Якщо у 2016 році на розгляд було подано 467 проектів, то в цьому — 2119. З них переможцями стали 554 проекти на суму 160 млн гривень (0,3% від загального бюджету столиці)”.

Сергій Лобойко: “Довіра до Громадського бюджету постійно росте. Наступного року ми очікуємо від 500 тисяч до 1 мільйона нових користувачів. Саме тому вже зараз важливо проаналізувати роботу платформи, виявити всі недоліки та вжити заходів щодо їх усунення. Цього року нарікання користувачів стосувалися роботи сайту ГБ, інтеграції з об’єктами та адресатами, а також можливості вести електронний протокол засідання. Це те, над чим ми працюватимемо найближчим часом”.

Олександр Дудченко: “Якісний аудит, співпраця з ІТ-спеціалістами, а також зворотний зв’язок від користувачів — це ті інструменти, які допоможуть нам удосконалити роботу платформи Громадського бюджету і зробити процес голосування прозорим та зручним”.

Громадський бюджет — це інструмент електронної демократії, що дозволяє жителям Києва безпосередньо впливати на його розвиток. Завдяки йому можна самостійно подавати проекти й отримувати кошти з міського бюджету на його реалізацію чи голосувати за ідеї інших авторів. У Громадський бюджет-2020 було подано 2119 проектів, з яких перемогу отримали 554 на суму 160 млн гривень. Найактивніше цього року кияни голосували за зміни у сферах освіти (35% голосів), громадянського суспільства (16%), комунального господарства (10%), спорту (10%) та культури (7%).