У Києві обговорили стратегію розвитку розумного міста

У Києві обговорили стратегію розвитку розумного міста

31 травня 2019 року в рамках науково-практичної конференції Kyiv Smart Tracks, що пройшла в Інститут економіки та прогнозування НАН України, відбулася панельна дискусія «Роль інформаційно-комунікаційних технологій у розвитку розумного міста». Метою заходу було налагодити діалог та ефективну співпрацю між представниками органів державної та місцевої влади, бізнесу і науки для обговорення смарт-спеціалізації як складової стратегії розвитку Києва. На панельній дискусії Юрій Назаров, директор Департаменту інформаційно-комунікаційних технологій, зустрівся з представниками бізнесу, які прагнуть розвивати розумне місто, аби обговорити важливість використання цифрових технологій як складової стратегії розвитку столиці.

 

Юрій Назаров розповів, що «минулого року експорт комп’ютерних та інформаційних послуг Києва склав 1,4 млрд доларів США, або 40% від загальної суми. Місто, яке демонструє такий економічний успіх ІТ-сфери, обов’язково має використовувати цифрові технології для створення розумного середовища. Ми активно рухаємося в цьому напрямку. Завдяки реалізації концепції Kyiv Smart City кияни вже відчувають переваги, які надає використання інноваційних рішень. Це доступні електронні послуги, якісна робота міських служб, безпечне та комфортне середовище».

 

Питання, якому учасники дискусії присвятили головну увагу, була цифрова стратегія майбутнього Києва. Серед важливих складових побудови розумного міста було виокремлено технічне забезпечення, популяризація інноваційних сервісів серед широкого загалу, запровадження нових методів освіти та кібербезпека. Зрештою, без технічного обладнання сьогодні неможливе ефективне виконання своїх обов’язків органами влади, без якісної ІТ-освіти — підготовка конкурентоспроможних фахівців, а без кібербезпеки — справна робота всіх цифрових сервісів міста.

Запровадження інноваційних цифрових сервісів у Києві, таких як Громадський бюджет, електронні петиції, онлайн-запис до лікаря, Реєстр домашніх тварин та інші, стало можливим завдяки об’єднанню зусиль міської влади, представників бізнесу та активних громадян. Таку модель потрібно застосовувати й в інших українських містах.