Інноваційний урбанізм нового покоління: Йорг Райнер Ноеніг про досвід Німеччини

Йорг Райнер Ноеніг — професор наукових лабораторій CityScienceLab і DigitalCityScience. Працює одразу у двох німецьких закладах освіти — в університетах у Гамбурзі та Дрездені. Своїм обов’язком він вважає  створення окремої науки для цифрових міст. У рамках Kyiv Smart City Forum 2018 Йорг Райнер Ноеніг розповів про інноваційний урбанізм на прикладі Німеччини та презентував інструменти, які розробили команди обох лабораторій:

Коли ми розглядаємо принципи роботи міської лабораторії, ми говоримо найперше про аналіз міських даних. Це тематика для урбаністів, аналітиків і загалом для раціональних дослідників. Коли ж ми дивимося на архітектуру знань — це насамперед для креативних і творчих людей. Це про дизайн, заснований на даних, а також про те, як використовувати розумні технології для створення та проектування нового міста.

У Гамбурзі ми розробляємо нові аналітичні інструменти, покликані допомагати у роботі з потоками даних, які генерують усі міста. Ці дані можна аналізувати та перетворювати у щось матеріальне. ІТ-розробники працюють спільно із соціологами, і підсумком цих досліджень стають набори найпростіших інструментів.

Наприклад, в’юери (від view) за допомогою яких ми можемо демонструвати і візуалізувати складні дані, аби вони ставали простішими для розуміння. Інший інструмент — так званий файндер (find), тобто пошукач. Завдяки ньому можна запитувати систему, а він у відповідь пропонує варіанти для навігації. Третій — аналіт, чи аналізатор. Це серйозні алгоритми, які працюють фоново і визначають, наприклад, відстані між певними ресурсами міста і те, у який спосіб це впливає на транспортну інфраструктуру. І найскладніший, найбільш амбітний наш проект — інструменти, які ми називаємо планувальниками, або сценарними інструментами. Вони дозволяють проектувати майбутнє і пояснювати, що відбудеться, якщо ми щось зробимо, і який вплив це матиме на систему загалом. Ці інструменти стосуються різних рівнів знань і складності. В’юери, власне, найпростіші, але далі вони ускладнюються до планувальників, які прогнозують процеси. Вони, фактично, є поглядом оракула у майбутнє.

Ми розробили певний рецепт для розробки цих інструментів. Насамперед, ми думаємо про різноманіття потреб користувачів, щоб потім враховувати їх у переговорах з представниками підприємств, науковцями, владою, муніципалітетами. Також ми думаємо про користь цих інструментів. Врешті-решт, ми створюємо деш-борди з кількома моніторами, або створюємо кабінет управління з різними інструментами. Будь-яким з них можна керувати, щоб поетапно заглиблюватися у найрізноманітніші дані. У підсумку ми отримуємо альтернативну панель управління, ефективність якої можна випробовувати зі справжніми користувачами. Ми адаптуємо ці моделі у справжні кейси міста Гамбург, яке, власне, і є нашою пісочницею, де ми будуємо свої замки. Місто створило лабораторію, і ми відповідаємо за обслуговування цього міста. Зараз ми працюємо над створенням інструментів, які допомагають зробити місто більш комфортним та екологічним.

Велика проблема для міста — платформа даних. Як зібрати усі дані з різних джерел, оцінити їх, щоб потім вони змогли продукувати певну додану вартість? Наша наукова лабораторія — не єдина, вона є частиною міжнародної мережі. Аналогічні лабораторії з усього світу беруть участь у масштабних заходах, як-от Шанхайський саміт цього року. Там ми намагаємося розробити нові підходи до урбаністичного планування з нашими партнерами у Тайбеї, Торонто, Бостоні, Шанхаї і, звичайно, у Гамбурзі. Міжнародний масштаб урбанізму стосується також і міст, що розвиваються. Ми використовуємо наші експерименти у моделюванні трафіку в Гамбурзі і визначаємо, у який спосіб їх можна реалізувати в інших містах.

Наші проекти отримали одне з перших випробувань у Гамбурзі у питанні вимушених переселенців. Два роки тому до Німеччини прибуло багато біженців, і ми мали знайти вдосталь місця, щоб їх поселити. Тож ми створили певний набір інструментів і запросили до співпраці близько 400 громадян. Вони могли отримати доволі складну інформацію з кадастрових реєстрів, щоб розробляти різні сценарії. Наприклад, вони наносили моделі жилих будинків на мапу, тоді ми аналізували ці моделі, щоб отримати відповідь, скільки ж біженців ми насправді зможемо прихистити.

Також ми зробили подібний проект і в Україні. Його фінансує компанія GIZ. Він стосується інтегрованого розвитку міст, тобто включення і залучення мешканців до процесу планування. На основі власного плану інтегрованого розвитку кожне місто розробляє секторальний план, наприклад, план розвитку міської мобільності.

Основна ідея для нас — використати дані, щоб інтелектуально розбудовувати більш розумне та відкрите місто. Основна наша мета — залучити велику кількість людей до розробки проектів, а не лише окрему групу архітекторів. Ми хочемо залучити десятки тисяч охочих до креативного кодування, нових інформаційних технологій, креативного дизайну, поєднати їх у мегаворкшоп і зробити так, щоб ці люди дійсно створювали цікавий проект спільного дизайну.

Деякі дизайнерські проектні інструменти ми називаємо дизайнерськими дитячими майданчиками, де професійні планувальники та жителі можуть створювати власні проекти. У нас є велика інтерактивна поверхня, за допомогою якої люди можуть працювати над базовим переплануванням міста. Другий майданчик — майданчик віртуальної реальності. Ця платформа дає можливість звичайним людям у тривимірному середовищі створювати міста, а ми збираємо ці сотні ідей спільної побудови цілих районів або окремих публічних місць. Третій момент — справжня онлайн гра. Де би ви не знаходилися, ким би не були, ви отримуєте доступ до гри і можете долучатися до створення спільних проектів.

Короткий погляд у майбутнє — ось над чим ми будемо працювати наступні десять років. Думаю, всі ви знаєте, що питання дизайну, проектування, архітектурного проектування — це щось, що є природною творчістю. У нас є професійні співробітники, які знають, як робити правильні моделі. З іншого боку, ми вже досягли моменту, коли ми можемо розробити алгоритми чи мережі, здатні до машинного навчання, які дозволять штучній дизайнерській структурі навчитися рухатися у просторі. Це своєрідне мистецтво — навчити штучні мережі ходити, оминати перешкоди. Ми хочемо підтримати міське планування штучним інтелектом, і основним завданням для нас буде навчити його, що таке хороше місто. Для цього нам треба закласти певні цінності, а їх треба навчати, виховувати. Це один із викликів, який стоїть перед нами на наступні роки. Але цілком зрозуміло, що нейронні розумні мережі, здатні до навчання, зрештою вивчать, що таке хороше місто та зрозуміють, у який спосіб його можна створити. Це мій загальний погляд у майбутнє.

Інші записи

У Києві відкрили єдиний диспетчерський центр моніторингу роботи транспорту

Сьогодні почав працювати ситуаційний центр у Київавтодорі завдяки спільній роботі Kyiv Smart City, заступника голови Київської міської державної адміністрації Дмитра Давтяна та КП «Інформатика». Головна мета центру — оптимізація роботи комунальної та пасажирської техніки у будь-яку погоду. Це єдина платформа, що об`єднує комунальний та пасажирський траспорт Київавтодору. Великою перевагою платформи стала можливість працювати у погані погодні […]

Детальніше

Нова екологічна культура: Kyiv Smart City проведе екомоніторинг у столичних школах

У рамках напряму Smart Environment команда ініціативи Kyiv Smart City запускає новий масштабний проект — екомоніторинг у столичних школах. Ми комплексно досліджуватимемо умови перебування учнів та вчителів у столичних закладах освіти, а також  проведемо для школярів серію освітньо-навчальних лекцій та практичних занять з екології. Запрошені спікери презентують інструменти залучення кожного жителя міста для впливу на […]

Детальніше

Сучасні діти: секрети виховання у рамках курсу Soft Skills

У школі наші діти вивчають історію, хімію та математику. Однак, більшість з них не звикли отримувати знання про себе: як розвивати особисті навички, як тренувати свій емоційний інтелект, досягати поставлених цілей у подальшій кар’єрі та житті та водночас правильно комунікувати з людьми навколо? Ці навички — надважливі у сучасному світі, але їх неможливо здобути завдяки […]

Детальніше