Енергоефективність у розумному місті: приклад Данії

Енергоефективність у розумному місті: приклад Данії

Урбанізація нерозривно пов’язана не лише з великими можливостями, але й з великими викликами. Один із них — це енергія. Сьогодні міста споживають близько 70% усієї електроенергії, і половина її йде на опалення та охолодження будинків. Саме тому одним із пріоритетних напрямків діяльності архітекторів, інженерів та урбаністів є енергоефективність. 

Менше викидів — більше користі

Розумні міста в усьому світі успішно поєднують заходи з підвищення енергоефективності будівель із застосуванням відновлюваних джерел енергії, як-от сонячна та вітрова енергія. З’явився навіть новий термін — біокліматична архітектура. Це містобудування, в основі якого лежить оптимальне використання природних ресурсів та врахування особливостей клімату з метою створення максимально комфортних умов життя. Найяскравішим прикладом такої архітектури є NZEB (Net Zero Energy Building) — будівлі з нульовим чистим споживанням енергії та нульовими викидами вуглецю. Такі будинки вже почали зводити в Бельгії, Австрії, Фінляндії, Естонії, Франції та інших країнах. Проте це радше окремі проекти, ніж державна програма. А от найбільших успіхів в енергоефективності в межах всієї країни досягла Данія.

Чому Данія?

Минулого року влада Данії ухвалила стратегію «Енергетична угода» (Energiaftale), згідно якої об’єм енергії з відновлюваних джерел до 2030 року має становити 55%. Водночас за нормами Євросоюзу ця частка повинна складати не менше 32%. Отже, Данія може істотно випередити загальноєвропейські показники. 

У межах нової угоди буде збудовано три нові вітряні електростанції з сумарною потужністю 2,4 ГВт. Першу з них планують ввести в експлуатацію вже у 2024–2027 роках. Водночас уряд планує розвивати морську вітроенергетику, а кількість вітряних турбін на землі буде поступово зменшено. З приблизно 4300 вітряків, встановлених на суші, до 2030 року залишиться тільки 1850.

Також до 2030 року Данія планує повністю відмовитися від використання вугілля. Передбачається, що за десять років споживання електроенергії буде повністю покриватися відновлюваними джерелами енергії. Аби досягнути цієї мети, влада готова виділити один мільярд крон (134 млн євро) на дослідження в області енергетики та клімату. Ще чотири мільярди крон (537 млн євро) піде на виробництво біогазу.

Ще однією рисою виробництва електроенергії в Данії є його децентралізація. Невеликі локальні станції мають більше можливостей для експериментів та економії, використовуючи місцеві джерела “зеленої” енергії, як-от солома чи деревні гранули. Також “Енергетична угода” передбачає поетапне зниження податків на електроенергію, які є головною причиною одних із найвищих у світі цін на електрику для населення. Довгострокова мета Данії (до 2050 року) — це вуглецева нейтральність та нульовий баланс викидів парникових газів. 

В Україні також активно розвивають відновлювану енергетику, адже вона є потужним інструментом покращення якості життя в містах. Зокрема, цього року в Нікопольському районі Дніпропетровської області запрацювала найбільша в Україні та третя за потужністю в Європі сонячна електростанція. 750 тисяч панелей виробляють майже 200 МВт електроенергії, якої вистачить для потреб кількох невеликих міст.

Питанням енергоефективності в розумних містах буде присвячено окрему тематичну секцію KYIV SMART CITY FORUM 2019. Спікери напряму “Smart Environment. Екологія” обговорять інноваційні екосистеми, розумне споживання та методи переробки відходів. Маттіас Фогель — виконавчий директор з управління відходами Центральної та Східної Європи, директор по Україні VEOLIA, поділиться своїми знаннями про розумні екологічні підходи в умовах сучасного міста. Ярослава Бойко, координаторка міської ініціативи Kyiv Smart City, розкаже про першу в Україні станцію моніторингу якості повітря, яка функціонує на основі IoT.  Модераторка секції — Світлана Коломієць, радниця Голови Держенергоефективності, експертка з питань управління відходами. Квитки на Форум можна придбати ТУТ.